|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
Багаторічна рослина з нижнім ліровидно-перисторозсіченим листям з великою округло-овальною кінцевою часткою. Верхнє листя сидяче, яйцеподібне, надрізано-зубчасте. Квітки золотаво-жовті, запашні, з чотирма пелюстками та одним маточкою. Суцвіття – густі кисті. Плоди - прямі або зігнуті стручки, що розкриваються. Стручки циліндричні, чотиригранні, з жилками, косо, що стирчить, вгору. Висота 30-80см.
Цвіте навесні та раннім літом близько місяця, плодоносить у червні-липні починаючи з другого року вегетації. Після періоду плодоношення надземні частини рослини відмирають, новий квітучий і плодоносний стебло розвивається з кореневої шийки кожну весну.
Розмножується насінням та кореневою поросллю. Максимальна плодючість - до 10 тис. насіння. Мінімальна температура проростання насіння 6–8°С, максимальна – 38–40°С, оптимальна – 18–20°С. Насіння проростає швидко, влітку, восени і після перезимівлі навесні з глибини не більше 4 см, найкраще з глибини 0,5 см. У перший рік життя утворюється тільки розетка листя з добре розвиненим стрижневим коренем, яка і перезимовує. Ставлення до вологи та грунтової родючості: мезофіт, мезотроф. Може рости в умовах напівтіні.
Сміттєва рослина переважно лісової зони, на півдні зустрічається рідше, в місцях надмірно зволожених. Росте на сирих лугах, вздовж річок, по лісових галявинах, у чагарниках, на вирубках, біля доріг, по канавах, на покладах і сміттєвих місцях. Суріпка звичайна обсімені вже на початку літа до збирання польових культур і сильно засмічує грунт.
Хороший медонос, нектаропродуктивністю від 50 до 150 кг з га. (залежно від ґрунту і кліматичних умов). Охоче відвідується бджолами протягом усього дня, особливо у першій половині. З суріпки бджоли збирають також і пилок.